Вона знаходить натхнення в дзені та улюблених справах, заряджається енергією на живих виступах, обожнює азійську кухню і грати у сквош. Українська співачка Уляна Ройс розповіла нам, як змінилася вона сама та її творчість за останні два роки, і заінтригувала новиною про майбутній реліз.
З початком повномасштабного вторгнення змінилися сенси. Які внутрішні трансформації ти помітила в собі?
Я пропускаю через себе все, що відбувається. Кожна повітряна тривога несе за собою втрати, кожен день на фронті забирає життя найвідданіших людей, кількість зруйнованих життів лякає. Мені боляче через неспроможність глобально допомогти країні уникнути цих страшних трагедій, але я намагаюся знаходити шляхи для допомоги завдяки моїй роботі. Кожен по-своєму дає вихід власним почуттям. Мій варіант — крізь творчість і живі виступи, на яких відбувається максимальний обмін енергією.
Зміни в собі я також помітила. Стало більше рішучості в прийнятті рішень, більше відповідальності. Я стала краще розуміти й відчувати себе та свої бажання. Зараз найкращий час, щоб бути собою. Час для щирості й нових сенсів. Над цим я і працюю.

Твоє дитинство пройшло в Маріуполі. Розкажи трохи про нього. Яким ти його запам’ятала?
Маріуполь — це місто моїх найщасливіших спогадів і мого становлення. Пам’ятаю його дуже зеленим. Вікна нашої квартири виходили на море, і я годинами могла сидіти на балконі, малювати, читати та милуватися ним. А через дорогу був «Міський сад», де я проводила багато часу з родиною та друзями.
Саме в Маріуполі я почала співати та займатися вокалом. Мій перший виступ був у Бердянську. Пам’ятаю хвилювання перед ним, першу невдачу на сцені, коли мій номер пішов не за планом, і неймовірну підтримку друзів. Це місто назавжди в моєму серці.
Чи переносиш ти свої переживання на творчість?
Зараз — як ніколи раніше! Коли я починала свій творчий шлях, мені було 16 років. Тоді я ще не мала достатнього досвіду для написання текстів, не зовсім розуміла, як оформити емоції в текст і музику. Каталізатором того, що я почала писати пісні, стало саме повномасштабне вторгнення. Я почала співпрацювати з класним саундпродюсером і зараз уже маю багато матеріалу. Тепер я відчуваю різницю, коли ти обираєш пісню і коли цю пісню ти створила сама з власних відчуттів. Це дуже мене заряджає!
Шоу-бізнес в Україні дуже змінився за минулі два роки. Як ти використала для себе цей час?
З початку повномасштабного вторгнення багато людей зробили свій вибір: хтось поїхав будувати життя за кордоном, хтось змінив сферу діяльності. Спершу ми не розуміли, як правильно: кожен орієнтувався на свої відчуття. Але зараз я маю команду, з якою створюю все — від написання матеріалу на студії до зйомок кліпу. І мені цікаво брати участь у всіх процесах! Я багато чому навчилася за цей час і рада, що маю можливість бути дотичною до максимальної кількості процесів, через які транслюю себе.
Також невід’ємною частиною мого життя стали благодійні концерти, на яких я маю можливість не тільки презентувати свої пісні, але й допомагати людям, які цього потребують: військовим, цивільним, переселенцям і діткам, які переживають неймовірно складні та страшні часи. Обмін енергією з людьми, їхній відгук на творчість та емоції слухачів — це для мене найцінніше.
Що тебе мотивує працювати у складних для творчості умовах? Звідки ти береш натхнення?
Я відчуваю натхнення, коли мої тіло й мозок перебувають у стані спокою. А ще воно напряму залежить від того, чи мала я час на себе та улюблені справи.
У мене завжди було багато захоплень, і зараз мої хобі мене відволікають і наповнюють. Цікаві ідеї можуть прийти, коли я просто читаю книгу або переглядаю фільм чи серіал.
Час від часу я повертаюся до малювання, яке обожнюю з дитинства, або дозволяю собі просто виділити час ввечері для відеоігор із друзями.
Натхнення насправді — всюди, головне — мати простір у собі, щоб вловити його. Зустрічі з друзями, час із родиною дуже мені в цьому допомагають.
Ти зробила кавер на відомий хіт початку нульових «8 колір», і він став дуже популярним. Чи є в планах інші кавери? Над чим взагалі сьогодні працюєш?
Пам’ятаю, як уперше за довгий час у компанії друзів я почула цю пісню, і наскільки мені відгукнулися її слова та сенси. Уже наступного дня ми почали роботу над кавером. Я вирішила зробити щось нове, вкласти в пісню частинку себе та свого бачення, і рада, що отримала гарний відгук від гурту «Моторʼролла». Вони дали перший офіційний дозвіл створити кавер з можливістю переробити текст і тим дуже допомогли. Робота над треком була швидкою: усе з першого разу склалося в пазл і вийшло круто.
Мені сподобалося працювати над кавером, і я би хотіла повторити цей досвід. Привідкрию завісу, що зараз працюю над одним треком, який несе теплі емоції з дитинства і сенси якого резонують із почуттями, які ми проживаємо сьогодні. Тому, можливо, невдовзі ви зможете почути від мене ще одну неочікувану роботу!

Твоя робота з Freaky Siren «На межі» дуже динамічна. З ким з артистів ти б ще хотіла попрацювати? А з ким би ніколи не співпрацювала?
Для мене табу — співпраця зі зрадниками України, адже люди, які не розуміють важливість і силу нашої культури й мови, які продовжують нести в наше життя російське, для мене не існують.
Проте в цілому до творчих співпраць я ставлюся позитивно Класно, коли артисти шляхом єднання створюють пісні, коли можуть творити разом і обмінюватися досвідом, коли великі артисти співпрацюють із молодими, але прогресивними виконавцями. Саме в такому тандемі може народитися щось абсолютно нове та цікаве!
У майбутньому я б хотіла попрацювати з DOROFEEVA. Її музика та стиль мені імпонують.
Усі твої пісні та відео — про кохання. Чи є зараз романтичні стосунки у твоєму житті? І взагалі, які емоції превалюють сьогодні у твоїх піснях?
Я без стосунків уже три роки. І саме через болісний розрив усі мої пісні зараз об’єднані темою кохання. Я рефлексую на цю тему за допомогою творчості, вимальовую різні розвитки подій, аналізую пов’язані із цим переживання, які відчувала я і які можуть відгукатися людям. Почуття та дії людей — це цікава й глибока тема, і я відчуваю, що вона є актуальною для мене.
Я працюю над об’ємним матеріалом, який присвячений цьому періоду, вчусь приймати свій досвід і виносити з нього найкраще для себе. Граюся зі звучанням, текстом, торкаюся лірики, а потім мене несе в танцювальні треки. Я дозволяю собі експериментувати й відштовхуватися від настрою.
Назви три речі, які точно піднімуть тобі настрій.
Живі виступи — на великих майданчиках чи на більш локальних просторах — вони заряджають мене однаково. Я люблю час підготовки, єднання з командою, ритуали перед виходом на сцену. Люблю презентувати новий матеріал і відчувати фідбек, ловити настрій людей, танцювати з ними та чути, як вони розслабляються і підспівують.
Також я обожнюю смачно поїсти й досліджувати нові заклади з друзями або родиною. Я фанатка азійської кухні, тому як тільки я чую, що відкрився новий заклад, обов’язково планую туди завітати. Або замовляю доставку й обираю новий мультфільм для перегляду. Це допомагає мені розслабитися, відволіктися та відпочити.
Знаємо, що ти товаришуєш зі спортом. Які тренування допомагають тобі підтримувати форму та долати напругу?
Уже близько року я займаюся фігурним катанням із тренером. Це допомагає мені концентруватися на речах, не пов’язаних із роботою, навчанням і купою справ, які треба робити. Тільки я, тренер і ковзанка.
Такий саме ефект отримую і від занять сквошем. Це дуже енергійно затратне заняття, але водночас мозок — наче на відпочинку: жодної зайвої думки!
Також я відвідую танці, які поєдную з підготовкою до виступів, вивченням нової хореографії або просто для задоволення.
Якщо мріяти, то на повну: чи згодна ти з концепцією?
Так, ця концепція мені близька. З дитинства я навчена мріяти широко, не ставити обмежень у своїх мріях, а правильно з ними працювати. Важливо не просто мріяти, а кожну велику мрію ділити на маленькі підпункти — цілі, яких можна досягати поступово.
Звісно, є багато чинників, які на це впливають, особливо зараз, але коли є націлений маршрут, то рухатися до мрій набагато легше.

І насамкінець — про плани. Якщо глобально, який вектор у твоєї творчої кар’єри?
Я довго шукала себе та свій стиль, працювала з різними командами, авторами, саундпродюсерами. Це все — невід’ємна частина мого творчого шляху. Я і досі на ньому, але вже з іншими баченням і розумінням, чого я хочу. Мені завжди було важливо любити свої пісні, хотіти їх заслуховувати до дірок ще до релізу, повертатися до них, як до ресурсу, який перенесе тебе в минулі спогади. І зараз я нарешті маю це відчуття кайфу всередині, коли ти насолоджуєшся своїм матеріалом.
Мені дуже цікаво розвивати навики написання пісень, продовжувати реалізувати власні ідеї для кліпів і відслідковувати своє зростання. Планую і надалі розвиватися в цих напрямах.
А якщо говорити про найближчі перспективи, то що ми почуємо у твоєму виконанні навесні та влітку?
Зараз я активно готуюся до релізу треку, який уже деякий час тестувала на своїх живих виступах і отримувала класний фідбек від людей. Паралельно планую зйомку відеороботи на нього і сподіваюся, що скоро ви його побачите.
Також я працюю в студії, пишу матеріал для альбому. Ще думаю, як я хочу презентувати цей матеріал, але в цьому році його точно можна очікувати. А ще — робота над новим кавером, планування співпраці з іншими артистами… Я даю собі можливість маневрувати та залишати місце для спонтанних і неочікуваних творчих рішень.