Як це — відкривати бізнес під час війни, виховувати двох хлопчиків і балансувати між роботою й родиною? Про власні секрети тайм-менеджменту і міф про ідеальну формулу успіху нам Ірина Купчій, власниця магазину «Рибка» в місті Ковель.
Ви завжди хотіли бути підприємицею?
Я з дитинства знала, що не хочу працювати за зарплату, яку потрібно економити, щоб прожити місяць. Скільки себе пам’ятаю, мріяла мати власну справу, яка би водночас приносила і прибуток, і задоволення.
Запускати проєкти в умовах повномасштабної війни — складна й ризикована справа. З якими перешкодами ви зіткнулися?
Ми відкривали магазин під час повномасштабного вторгнення, коли більшість знайомих виїжджали. Проте ми твердо знали, що потрібні тут. Як і всі підприємці, ми стикнулися з фінансовими труднощами, швидким зростанням курсу долара, із проблемами закупівлі товару, адже багато імпортерів заморозили свої постачання. Певний період часу, поки не відкрилися митниці, ми працювали в нуль: просто для того, щоб зберегти робочі місця й відповідну ціну на товар.
У вас спільний бізнес із чоловіком. Розкажіть про плюси і мінуси такого партнерства.
Тільки плюси! Хоча іноді ми по-різному бачимо розвиток бізнесу. Між нами — десять років різниці, і це накладає відбиток на уявлення про справу. Я більше вкладаюся в рекламні інтеграції, часто їжджу до постачальників, щоб особисто переконатися щодо якості товару. Загалом всіляко підштовхую нас до всього нового. Спочатку чоловік не завжди розумів, для чого все це, та коли переконався, що така стратегія працює, узявся активно мене підтримувати.
Наскільки у вашій справі важлива комунікація з людьми та орієнтація на покупця?
Ми підтримуємо клієнтоорієнтований підхід. Наші працівники навіть спеціально навчаються, як правильно поводитися й спілкуватися з покупцями. Хочемо, щоб кожен, хто до нас приходить, залишався задоволений.
Що вас мотивує розвиватися?
Я хочу бути корисною. Собі, родині, державі, у якій живу. Якщо сидіти без діла, життя так швидко минає! А наприкінці ж потрібно буде підбивати підсумки!
Чи вдається вам знаходити час на саморозвиток, адже ви ще й виховуєте двох дітей?
На жаль, часу для себе і власний розвиток завжди бракує, але я намагаюся делегувати. Взагалі, я — людина графіку, у мене все розписане: так простіше реалізовувати плани.
Поділіться секретом балансу між роботою і сім’єю.
Я — не супермама, яка робить усе сама. І насправді жодного секрету немає: або ти викладаєшся на всі сто на роботі, або в родині. Щоб уникнути дисбалансу, я маю класну команду робітників і чоловіка, який завжди може підмінити. Також допомагають бабуся й няні. Жінкам, які постійно вдома з дітьми, я хочу порадити не створювати собі комплексів. Ідеальної формули не існує.
Розкажіть про ваших синів. Чи легко бути мамою двох хлопчиків?
Я дуже щаслива бути мамою Даміра й Евана, хоча іноді буває складно. Різні темпераменти, різний вік (два й чотири роки), який супроводжується кризами й формуванням емоційного стану малюків. Втім, я знаю: якщо вкластися в їхній розвиток зараз, потім буде значно легше.
Це їхній перший досвід у зйомці для обкладинки журналу?
Так, хоча з NOVA kids ми вже два роки. Я пам’ятаю нашу першу зйомку з традиційними українськими строями XIX століття. Дамір увесь час плакав! Не знаю, як тоді витримала знімальна команда, але відтоді ми набули багато досвіду й уже поводимося більш чемно. (Сміється).
Як можуть дорослі підтримувати дітей і берегти їхній спокій у такий непростий час?
Важливо бути прикладом, адже діти нас наслідують. Потрібно перебувати поряд, розмовляти, створювати сприятливі умови, розважати, намагатися подорожувати. Це і є головний прояв любові.
Якими ви бачите свою роботу і родину за п’ять років?
Я хочу, щоб моя сім’я жила в державі без війни. Щоб заплановані бізнес-проєкти відкривалися в країні, яка процвітає, а не втрачає цвіт нації, і щоб загалом усі були здорові. Ну, а якщо помріяти, то хочу, щоб мої сини стали відомими, добудувати наш будинок, переїхати у велике місто й народити дівчинку.
Фото: Ольга Ладур
