«Світ завжди здавався мені дивовижним. Маленькою влітку я приїжджала до бабусі в село Галаївець на Сумщині, набирала старовинних казок, залазила на яблуню в садочку й читала про чаклунів і містику, завжди вірячи в це. Бабуся навчила мене вишивати хрестиком. Вона була вчителькою української мови, і якось діти подарували їй величезну ляльку-україночку. Сорочка в ляльки полиняла, тож ми разом із бабусею її приводили до ладу».
Так вчилася майбутня майстриня крою, шиттю й різним побутовим хитрощам, бо в родині всі були творчі й багато чого робили власноруч. Після закінчення середньої школи Оксана вступила до технічного університету, обравши спеціальність інженера-мікробіолога харчової промисловості. Далі була цікава робота з італійськими меблями й дизайном. Це теж, на думку майстрині, чарівний світ форм і текстур, який сприяє розвитку естетичного смаку.
Виготовляти ляльки Оксана почала у 2009 році, після того як побачила витвори пані Валентини Бердник-Сокоринської і завітала на її воркшоп. Наразі майстриня має багату творчу спадщину. А її ляльки оселилися в різних куточках світу: одну подарували королеві Великобританії Єлизаветі ІІ на день народження, іншу — презентували генеральному секретарю Папи Римського кардиналу Дзевішу. Ляльки Оксани Вдовиченко є також у відомих людей України.
Оксана бере участь у виставках, ярмарках народних майстрів, має багато грамот, дипломів і нагород, залюбки вчить дітей та дорослих мистецтву виготовлення ляльки. Зараз майстриня працює над спільним канадсько-українським проєктом.
«Я вчуся кожного дня. Мені завжди цікаві нові ідеї, старовинні та нові техніки, експерименти із живими матеріалами. І лялька завжди зі мною в пошуках креативу».
